Бланк Супровідної
  1. /
  2. /
  3. Профілактика маститу

Опубліковано: 23.08.2018

Автор: Ганна Пилипенко, лікар вет. медицини, ТОВ «СмартБіоЛаб»

Співавтор: Вікторія Кучерявенко, канд. вет. наук

Ґрунтуючись на дослідженнях, визначено найтиповіших представників патогенної мікрофлори, що спричиняють захворювання на мастит

Мастит великої рогатої худоби є одним із найбільш розповсюджених захворювань серед дійних корів. Патологія проявляється ураженням однієї чверті вимені, або кількох. Для субклінічного маститу характерним є збільшення рівня соматичних клітин у молоці та зменшення кількості молока. Клінічний мастит характеризується підвищенням температури молочної залози, загальним пригніченням стану тварини, появою набряку та видимих змін у молоці, а саме — згустків, пластівців, сироватки або домішок крові, змін кольору молока.

Зважаючи на значні витрати на діагностичні заходи, терапію, оптимізацію гігієни доїння корів, вибракування хворих тварин, мастит є економічно значущим захворюванням.

На сьогодні відомо, що збудниками інфекційних маститів є близько 100 патогенних мікроорганізмів. Найбільш розповсюджені з них золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus), стрептокок агалактія (Streptococcus agalactiae) та коринебактерії (Сorynebacterium bovis), які частіше потрапляють до вимені корів під час доїння через доїльні апарати.

Нерідко можна натрапити на штами збудників, резистентних до антибіотиків, що є однією з причин низької ефективності лікувальних заходів маститів і можуть призводити до вибракування корів. Наприклад, штами збудника маститів золотистого стафілокока набули здатності продукувати фермент, що інактивує бета-лактамні антибіотики.

Деякі підвиди мікоплазми (Мycoplasma) здатні розповсюджуватися від корови до корови аерозольним шляхом й уражувати вим’я, також спричиняти артрити, аборти, пневмонії та кон’юнктивіти. Більшість інших видів є умовно-патогенними мікроорганізмами внутрішнього або навколишнього середовища. За різними даними, у 3–40% випадків маститів патогенну мікрофлору не виділяють — безпосередньою причиною, що спровокувала мастит, може бути інтоксикація організму або травмування молочної залози внаслідок дії механічних, термічних і хімічних чинників.

Сприяють появі маститів і стреси, порушення правил утримання й техніки доїння, післяродові ускладнення, незбалансоване харчування, а також брак вітамінів, тобто усі чинники, що призводять до пригнічення імунітету.

Профилактика мастита
Євген Біличенко, лікар ветеринарної медицини, незалежний консультант

"Мастит – хвороба корів геть на усіх континентах світу. Загальновідомо, що відвернути хворобу дешевше, ніж лікувати. Для профілактики маститу у корів, необхідно зрозуміти в який момент часу і яка мікрофлора може стати етіологічним чинником, що викликає запалення вимені. Якщо розглядати процес одномоментного запуску, то необхідно чітко дотримуватися технологію самого запуску і діагностичні заходи, що дозволить визначити наявність або відсутність субклінічного/клінічного маститу у тварин і прийняти рішення про подальші дії. При наявності клінічного маститу, корів обов’язково необхідно лікувати. Однак, медикаментозне лікування маститу у сухостійний період слід проводити тільки на початку сухостою, бо введення препаратів у більш пізні строки може викликати після отелення атрофію чверті. Сухостійний період – це важливий час для закладки подальшої молочної продуктивності, успішної тільності та подальшої молочної продуктивності. А лікування субклінічного маститу в період сухостою дозволяє уникнути втрат молока і знизити на 50% кількість випадків клінічно вираженого маститу у корів після отелення.

Слід передивитись також раціон: тварин необхідно перевести до окремої групи, забезпечити їм менш продуктивний раціон, деякі господарства практикують годівлю в такий період тільки сіном, щоб зменшити навантаження на молочні залози."

Протягом 2017 року ми дослідили 280 проб молока корів із майже 50 господарств на субклінічну й клінічну форми маститу, що розташовані в 13 областях України, зокрема Волинській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Полтавській, Чернівецькій, Київській, Хмельницькій, Донецькій, Кіровоградській, Запорізькій, Миколаївській і Рівненській. Водночас проводили дослідження щодо наявності антитіл у сироватці крові та молоці до Mycoplasma bovis та/або антигенів Mycoplasma spp. у молоці, біохімічні дослідження крові щодо виявлення метаболічних порушень.

За результатами досліджень встановлено, що у 84% господарств, що зверталися до лабораторії з метою виявлення збудників маститу, було встановлено наявність антигену Mycoplasma spp. або антитіл до Mycoplasma bovis. З більшості зразків молока корів із таких господарств виділяли патогенну й умовно-патогенну мікрофлору (рисунок).

Результати виявлення збудників маститів ВРХ

Рисунок. Результати виявлення збудників маститів ВРХ

Для частини господарств, у яких була актуальна проблема захворювання на мастит, проведено комплексні біохімічні дослідження сироватки крові тварин. У 90% господарств у корів виявлено порушення обміну речовин різного ступеня важкості.

За результатами бактеріологічних досліджень, найчастіше зі зразків молока корів, що хворі на мастит, виділяли патогенні ізоляти S. aureus — у 80% випадків, Escherichia coli — 20, гемолітичні стрептококи — 20, Enterobacter spp. — 25, Serratia spp. — 5, Enterococcus faecalis — 15, Pseudomonas spp., Proteus spp., Bacillus spp. — по 1%. Також ми звернули увагу, що лише в невеликій кількості випадків (близько 15%) виділяли S. аureus або коліформні мікроорганізми (близько 5%) як єдиний збудник. З більшості проб виділяли асоціацію з двох і більше патогенів. Для кожного господарства робили визначення чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів.

Слід зазначити, що збудники маститів, виділені з молока 12% господарств, були не чутливі до антибактеріальних препаратів груп хінолонів, макролідів, тетрациклінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів і бета-лактамних антибіотиків.

Одним з ефективних інструментів зменшення важкості перебігу та розповсюдженості клінічних і субклінічних маститів у стаді, що спричиняють стафілококи та коліформні мікроорганізми, є щеплення глибокотільних корів.

Тривають дослідження з вивчення ефективності вітчизняної вакцини проти маститів великої рогатої худоби, яка розроблена з урахуванням поширеності циркуляційних штамів збудників. Попередні результати досліджень показують значне зниження захворюваності на клінічні та субклінічні мастити в стаді та зниження кількості соматичних клітин у збірному молоці.

Профилактика мастита

Окрім дотримання вакцинопрофілактики проти різноманітних збудників хворобі добре продуманого раціону, необхідно забезпечувати тваринам спокій.

Карта сайту

ТОВ "СмартБіоЛаб" ©