Бланк Супровідної

Опубліковано: 21.05.2018

Навколишнє середовище є джерелом забруднювачів біотичного та ксенобіотичного походження, а розвиток промисловості, широка урбанізація, ненормоване використання пестицидів, мінеральних добавок тощо, сприяють надходженню у продовольчу сировину та харчові продукти чужорідних речовин, які негативно впливають на здоров’я населення. Повсюдне застосування інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур призвело до суттєвих змін складу мікробіоценозу ґрунтів та, як наслідок, розповсюдженням та накопиченням у кормових субстратах контамінантів біотичного походження - мікроскопічних грибів.

Мікроскопічні гриби на кормах тварин

Плісеневі гриби, як патогенні так і сапрофіти, є джерелом виникнення багатьох захворювань сільськогосподарських тварин і людини. Відомо 350 видів різних мікроскопічних грибів, що продукують близько 100 токсичних сполук, які можуть стати причиною отруєнь. Доведена їх реальна небезпека для здоров’я людини та тварин, майже повсюдне поширення та значні розміри зумовлених ними економічних збитків. Наприклад, понад 10% харчових продуктів і кормів щороку втрачаються внаслідок ураження плісеневими грибами, спори яких, за умов ушкодження рослин та зернових культур, несвоєчасного збирання врожаю, недостатнього висушування перед (або під час) зберіганням, транспортуванні призводить до розмноження мікроміцетів та утворення ними токсичних речовин – мікотоксинів.

Мікроскопічні гриби на кукурудзі

Розмножуючись на кормах та кормовій сировині, плісеневі гриби не лише забруднюють їх токсинами, а й погіршують органолептичні властивості, знижують харчову цінність, зумовлюють псування кормів, роблять їх непридатними до технологічної переробки. Використання в тваринництві кормів, уражених грибами, може викликати хронічні токсикози та як наслідок, загибель худоби і птиці.

Мікроскопічні гриби у лабораторії

Мікроскопічними грибами може вражатися більшість кормів рослинного і тваринного походження. Перелік зернових культур, забруднених у природних умовах мікроміцетами, досить великий: кукурудза, пшениця, жито, овес, рис, просо, ячмінь і продукти їх переробки. Із зернобобових культур найчастіше містять мікроскопічні гриби квасоля, соя, сочевиця, боби какао, кава.

Розвиток плісеневих сапрофітів на кормовому субстраті та їх здатність до токсиноутворення залежать від температури і вологості навколишнього середовища та самого продукту. Оптимальною умовою для синтезу токсичних речовин є вологість повітря 90-95%, що відповідає вологості зерна 18-21%.

Більшість мікроміцетів росте за температури 0-60°С. Їх спори добре переносять низьку температуру, зберігають життєдіяльність протягом декількох місяців за температури від -20 до +20°С.

Найчастіше корми контамінуються представниками родів Aspergillus, Penicillium, Mucor, Fusarium, Rhizopus, Cladosporium та ін., але деякі види – Aspergillus fumigatus, Aspergillus niger, Aspergillus amstelodami, Penicillium brevicaulis, Penicillium bicolor, Mucor racemosus, Rhizopus equinus, Rhizopus cohnii, Trichoderma lignorum, потрапляючи до організму з кормом у травний канал або з повітрям у дихальні шляхи, проростають у слизову оболонку та глибші тканини. Зокрема, їх можна виявити на слизовій оболонці ротової порожнини, глотки, кишечника, між сечовими канальцями нирок, в плаценті вагітних тварин, в бронхах, легенях, печінці.

У зв’язку з вище сказаним, найважливішим питанням у забезпеченні випуску безпечної та якісної продукції, попередженні переходу до організму людини і тварини шкідливих речовин у кількостях, що перевищують гігієнічні норми, є контроль за вмістом мікроскопічних грибів.

На сьогодні вивчення ступеня контамінації з таксонометричною ідентифікацією сапрофітної плісняви кормів для сільськогосподарських тварин проводять із застосуванням загальноприйнятих адаптованих методів мікологічного аналізу.

Зокрема, дослідження включають первинне виділення, шляхом висіву послідовних розведень на поживне середовище та виділення у чисту культуру. Ступінь контамінації кормів мікроскопічними грибами визначають за кількістю колонієутворюючих одиниць (КУО) у перерахунку на 1 г корму. Ідентифікацію проводять з використанням визначальників за умов відповідної кваліфікації дослідників.

Систематизований мікомоніторинг дозволить не тільки чітко охарактеризувати та встановити систематичне положення мікобіоти кормів та кормової сировини, а і виявити потенційні токсиноутворюючі види, гетерогенність складу внутрішньовидової популяції за токсигенними властивостями. Отже, контроль забрудненості мікроскопічними грибами - основних контамінантів біотичного походження є актуальним у питанні щодо безпечності кормів.

Систематичні мікологічні дослідженнях кормів та кормової сировини на наявність плісеневих сапрофітів дозволять не тільки визначити таксономічну належність та виявити токсиноутворюючі види, а і сприятимуть створенню системи заходів профілактики виникнення кормових токсикозів у сільськогосподарських тварин.

 

Автор:

В.В. Кучерявенко, канд. вет. наук, с.н.с., директор ТОВ «СмартБіоЛаб», м. Харків

ТОВ "СмартБіоЛаб" ©