Бланк Супровідної

Опубліковано: 18.12.2017

ВІКТОРІЯ КУЧЕРЯВЕНКО, директор ТОВ «Смартбіолаб», канд. вет. наук

Артрит-енцефаліт кіз (англ. — Caprine arthritis/encephalitis, або CAE) є вірусним захворюванням, розповсюдженим у багатьох країнах світу. Численні досліди підтверджують, що саме міжнародна торгівля є основним чинником поширення інфекції між різними регіонами. Крім того, CAE — це повільна інфекцієя, для котрої характерна відсутність сезонності й періодичності епізоотії, географічної приналежності. З огляду на епізоотологічні особливості CAE, можна припустити ймовірність більшого поширення цієї хвороби в закордонних країнах, ніж це показують дані МЕБ.

Найчастіше вірус трапляється в районах інтенсивного козівництва — Європі, Австралії, США. Тільки в 1–2% інфікованих тварин хвороба впливає на ЦНС, водночас у 30–40% кіз визначають ураження суглобів. Найбільшою групою ризику є козенята у віці 1–5 місяців. Для нашої країни хвороба є екзотичною й невивченою. За клінічними ознаками вірус CAE схожий на синдром Вісна-Меді в овець. У ранніх повідомленнях він був описаний як Вісна-Меді: за аналогією з аденоматозом овець, артрит-енцефаліт кіз проявляється атаксією, гіперстезією, іноді лихоманкою, прогресивними парезами кінцівок, що у свою чергу переростають у паралічі. Процес частіше починається із задніх кінцівок і поширюється на передні.

Клінічні ознаки САЕ у кози

Фото 1. Клінічні ознаки САЕ у кози (збільшення путового суглоба)

Передача вірусу в стаді легко відбувається шляхом випоювання інфікованого молока козенятам — це основний спосіб поширення інфекції. Навіть одноразове введення CAEV-забрудненого молока чи молозива козеняті вистачає для виникнення інфекції. В дорослих кіз інфекція поширюється шляхом вдихання респіраторних секретів. Цей шлях зараження потребує тривалого прямого контакту між тваринами. Аналогічно було показано наявність CAEV у спермі інфікованих цапів, але статевий шлях інфікування не підтверджувався. Значному поширенню інфекції також сприяє симптомокомплекс ураження ЦНС, суглобів, легень. Картина крові зазвичай без змін, іноді може спостерігатися лімфопенія. В цереброспінальній рідині відзначається плеоцитоз, в основному через мононуклеарні клітини й збільшення кількості білка. Перебіг хвороби — кілька тижнів, результат — летальний.
Клінічні ознаки проявляються в приблизно 20% кіз, інфікованих CAE вірусом (фото 1). Найпоширенішим проявом є артрит, який насамперед спостерігається в дорослих кіз, але може проявитися й у молодняку. В уражених вірусом кіз шерсть може порідіти, на пізніших стадіях захворювання спостерігається втрата ваги й хронічне виснаження.

Козеня віком 2 місяці інфіковане вірусом

Фото 2. Козеня віком 2 місяці інфіковане вірусом (клінічні ознаки хвороби не проявляються)

Енцефаломієліт, як правило, уражує козенят у віці 2–4 місяців, але спостерігається й у козенят старшого віку та в дорослих кіз. В інфікованих козенят спочатку проявляється загальна слабкість, атаксія й слабкість у задніх кінцівках (фото 2). Гіпертонія й гіперрефлексія також поширені. Згодом ознаки прогресують до парезу й паралічу. Депресивний стан, опущена голова та рух по колу були неодноразово описані в дослідженнях. Інтерстиціальна пневмонія вірусної інфекції CAE рідко спричиняє клінічні ознаки в козенят. Проте в дорослих кіз серологічні ознаки вірусної інфекції CAE, хронічна інтерстиціальна пневмонія, що веде до прогресивної задишки, були задокументовані неодноразово. Синдром «жорсткого вимені» пов’язано з інфекцією вірусу CAE і характеризується твердими опухлими молочними залозами. Хоча молочні залози можна розм’якшити, і вони вироблятимуть молоко. На якість молока вірус не впливає.

Патологоанатомічні ознаки

Патологоанатомічні зміни локалізуються у центральній нервовій системі, суглобах і легенях. Найбільш виражені ураження частіше виявляються в шийних і грудних ділянках спинного мозку. В суглобах виявляється гіперплазія синовіальних клітин. У разі прогресування хвороби наростають дегенеративні зміни, такі як фіброз, некроз і мінералізація синовіальних оболонок. У легенях — інтерстиціальна пневмонія, гіперплазія лімфоїдної тканини.

Діагностика

Діагноз установлюють на підставі клініко-епізоотологічних даних і результатів патолого-гістологічних, вірусологічних (культивування збудника на культурах тканин і типізація в РДП, ІФА) і серологічних (РІД, ІФА, РН) досліджень. На диференціальній діагностиці треба виключити інфекційні хвороби: ВіснаМеді, скрепі, лістеріоз, поліоенцефаломаляцію, токсоплазмоз, хворобу Борна; інші захворювання м’язової та скелетної систем (брак вітаміну Е та міді, септичні артрити й травми).

Профілактика

Після зараження в інфікованих тварин утворюються сироваткові антитіла, які захисту не створюють. Засоби специфічної профілактики не розроблено. Заходи боротьби зводяться до проведення в неблагополучному господарстві ветеринарно-санітарних заходів, виявлення та вибракування хворих і серопозитивних тварин. Кілька нещодавніх досліджень у Польщі показали, що поширеність CAE серед поголів’я кіз коливається від 4,2 до 80%, але в більшості стад було близько 30–40%. В одному з товарних польських господарств взагалі всі дорослі тварини були хворими.

Для порівняння — в Норвегії поширеність усередині стад коливається від 11,5 до 97,3%. Дослідження, проведене в стадах молочних кіз у Каліфорнії, показало, що носіями вірусу є від 38,3 до 80,1%. Вочевидь, поширеність усередині стада збільшується пропорційно терміну, що минув від моменту інфікування. Оскільки вірус передається переважно через інфіковане молоко, найефективнішими заходами оздоровлення стада є відлучення козенят одразу після народження та вирощування їх у суворій ізоляції, згодовуючи молозиво здорових кіз чи пастеризоване молоко, згодовування молозива тільки після прогрівання протягом 60 хв за температури +56 °С. Проводять серологічний контроль вирощених таким чином кіз на наявність антитіл до вірусу CAE в РДП або ІФА з 6-місячним інтервалом. Господарство вважається оздоровленим, якщо в ньому не виявлено жодної позитивної на вірус тварини.

ТОВ "СмартБіоЛаб" ©